Креативність – ПСИХОЛОГІС

Креативність (від англ. create – створювати, творити) – творчі здібності індивіда, що характеризуються готовністю до сприйняття і створення принципово нових ідей, що відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення і входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора, а також здатність вирішувати проблеми, що виникають всередині статичних систем. Згідно американському психологові Абрахама Маслоу – це творча спрямованість, природжено властива всім, але втрачається більшістю під впливом сформованої системи виховання, освіти і соціальної практики.

На побутовому рівні креативність виявляється як кмітливість, здатність досягати мети, знаходити вихід із гаданої безвихідній ситуації, використовуючи обстановку, предмети і обставини незвичайним чином. В широкому сенсі – нетривіальне і дотепне рішення проблеми. Причому, як правило, мізерними і неспеціалізованими інструментами або ресурсами, якщо матеріальна потреба. І сміливої, нестандартного, що називається не штампованому підходу до вирішення проблеми чи задоволення потреби знаходиться в нематеріальній площині.

Критерії креативності:

• швидкість – кількість ідей, що виникають в одиницю часу;
• оригінальність – здатність продукувати незвичні ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих;
• гнучкість. Як зазначає Ранко, важливість цього параметра обумовлюється двома обставинами: по-перше, цей параметр дозволяє відрізняти індивідів, які виявляють гнучкість у процесі вирішення проблеми, від тих, хто проявляє ригідність в їх вирішенні, і по-друге, дозволяє відрізняти індивідів, які оригінально вирішують проблеми, від тих, хто демонструє неправдиву оригінальність.
• чутливість – чутливість до незвичайних деталей, суперечностей і невизначеності, готовність швидко переключатися з однієї ідеї на іншу;
• метафоричність – готовність працювати в абсолютно незвичайному контексті, схильність до символічного, асоціативному мисленню, вміння побачити в простому складне, а в складному – просте.
• задоволеність – підсумок прояву креативності. При негативному результаті втрачається сенс і подальший розвиток почуття.

Існують психологічні інструменти вимірювання творчого (креативного) мислення; найвідоміший у світовій психологічній практиці – Тест Е. Торренса. Цей тест дозволяє оцінити

1. вербальну креативність;
2. образну креативність;
3. окремі креативні здібності: швидкість, гнучкість, оригінальність, здатність бачити суть проблеми, здатність опиратися стереотипам.

Креативність та інтелект

Між інтелектом і креативністю – нелінійна зв’язок. Підвищення рівня інтелекту підвищує креативність, але тільки до певної межі… См. Інтелект і креативність

Дмитро Чернишов, креативний директор, автор книги «Як люди думають». Його блог mi3ch.livejournal.com відомий кожному, хто любить завдання на творче мислення.

Стаття з книги Ігоря Манна «Номер 1. Як стати кращим в тому, що ти робиш»

1. Саме головне в творчості – це ви. І ви повинні прекрасно себе знати. Вам з собою доведеться потім працювати. Ви повинні знати, коли вам найкраще думається, щоб вміти входити в цей стан в потрібний момент.

2. Ви повинні нагороджувати себе чим-небудь всякий раз, коли вам в голову приходить хороша ідея. Це потрібно для того, щоб навчитися отримувати задоволення від процесу придумування.

3. Не треба ставитися до процесу мислення як до важкої роботи. Забудьте про звірячу серйозність. Перетворіть це в гру. Важкою роботою ви можете займатися дуже недовго, а можна грати годинами безперервно.

4. Не бійтеся зробити помилку і виглядати ідіотом. Помилка – це лише дія, не передбачене системою, а будь-яке геніальне рішення спочатку здається безглуздим.

5. Не переставайте читати. Яке б прекрасну освіту ви отримали, його вистачить ненадовго. Закінчена вища освіта – це небезпечна ілюзія. Освіта може бути лише незавершеним.

6. Намагайтеся спілкуватися лише з розумними людьми. Це як з грою в шахи: прогрес можливий лише при грі з сильним суперником.

7. Цікавтеся речами, які не мають ніякого відношення до вашої роботи. Більшість прекрасних ідей перебувають на стику різних галузей людського знання.

8. Не бійтеся запозичувати чужі прекрасні ідеї.

9. Уважно читайте умову задачі. Рішення знаходиться саме в умові. Більше йому просто ніде. Якщо рішення вас не влаштовує – переформулюйте умова.

10. Нічого не бійтеся.

Розділ і Характеристика креативності, як особистісної здатність до творчості

28

Креативність як особистісна здатність до творчості

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І Характеристика креативності, як особистісної здатність до творчості

1.2. Креативність і творча фантазія та її розвиток

1.3. Структура креативності

1.4. Креативність – творче начало, яке можна розвивати.

РОЗДІЛ ІІ Дослідження креативності, як успішності особистості

2.1. Діагностика особистісної креативності (Є.Є. Тунік)

2.2. Тест на мислення і креативність . Опитувальник Визначення типів мислення та рівня креативності . Діагностика за методикою Дж. Брунера

РОЗДІЛ ІІІ Проблеми розвитку креативності як особистісної здатність до творчості

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Внутрішня сутність людини, з усіма її вигинами і несподіванками, до цих пір залишається нерозгаданою загадкою, тому розкрити глибини цієї таємниці – складне завдання. Навіть якщо тільки трохи вдасться прочинити двері у неосяжні глибини людської сутності, то це буде означати вийти на дорогу, на дорогу розуміння процесу становлення людини, його історичного призначення, його передісторію, і відповідно його майбутнього.

Як у справжньому, і в минулих століттях творча активність людини несе в собі не просто його особистісний розвиток, але і прогрес, створює культуру всього людства в цілому. Термін «творчість» вказує, і на діяльність особистості, і на створені нею цінності, які з фактів її персональної долі стають фактами культури. Творчість – це, перш за все відображення сутності людини, її ставлення до навколишнього світу, його бажання, мрії, почуття, які і рухають людство вперед ні дивлячись, ні на що. В основі творчості лежить відкритість до можливостей світу. Творчо спрямована особистість більш відкрита для отримання зовнішньої інформації, вона переживає проблеми світу, як свої, її енергія не терпить смирення, шукає вихід, шляхи вирішення.

Зараз саме той час, коли суспільство усвідомило це, і прагне розвивати в людині творчу нитку. І адже не даремно сучасні керівники, роботодавці, педагоги незалежно від роду діяльності вимагають від своїх колег, співробітників, учнів творчого підходу, винахідливості, різнобічності, оригінального новаторства, іншими словами креативності. І не дарма саме зараз на наших очах йде не просто розвиток прогресу, а його стрімкий біг. Тільки і встигаєш стежити, як на сторінках газет миготять заголовки «новий винахід», «рішення проблеми знайдено», «новітні моделі …» і т. п.

Актуальність теми: креативність у наш час очевидна, вона всюди: і в анкеті з працевлаштування, і в реалізації ваших планів, і в кар’єрному зростанні, і в творчій самореалізації, і в культурі цивілізації, і в нестримному русі прогресу. Так що, я думаю, варто витратити деякий час на вивчення цього, іноземного походження, слова, і якщо я вас переконав, то прошу, підемо разом далі по сторінках курсової роботи.

Осмисленням теми «Креативність як особистісна здатність до творчості», і звичайно іншими темами з психології займалися багато дослідників, як вітчизняні (тобто Російського і Радянського громадянства), так і закордонні. Ось список тих з них, які найбільше мені сподобалися: С. Л. Рубінштейн, А. Маслоу, Б.М. Теплов, Д. Б. Богоявленська, В.Ф. Вишнякова, Р. Мей.

Метою даної роботи є: вивчення креативності, як основної риси успіху.

У процесі наближення до мети встали наступні завдання:

1. Охарактеризувати поняття креативності, як особистісна здатність до творчості.

2. Розглянути основні концепції дослідження креативності.

3. Проаналізувати проблеми розвитку креативності як особистісної здатності до творчості.

Практична значимість курсової роботи полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані у психологічній і педагогічній діяльності, у соціально-культурної діяльності при організації заходів, розробці сценаріїв, екранізації науково-популярних фільмів і т.д.

1. Поняття креативності. Основні підходи до поняття креативність

Креативність (від латів. Creatib – творення) – загальна здатність до творчості і перетворень, характеризуюча особа в цілому. Проявляється в різних сферах активності, розглядається як відносно незалежний чинник обдарованості.

У психології виділено 2 основні напрями вивчення креативності. По-перше, по результатах (продуктам), їх кількості і значущості. По-друге, креативність розглядається як здатність людини відмовлятися від стереотипних способів мислення.

Основними чинниками креативності визнаються оригінальність, семантична гнучкість, образна адаптивна гнучкість. Здатність до загостреного сприйняття недоліків, дисгармонії. Рядом зарубіжних дослідників креативність зв’язується з особовими рисами.

Існує як мінімум три підходи до проблеми творчих здібностей. Вони можуть бути сформульовані таким чином.

1. Як таких творчих здібностей немає. Інтелектуальна обдарованість виступає необхідним, але недостатньою умовою творчої активності особи. Автори, що стоять на цій позиції (А. Танненбаум, А. Олох, Д.Б.Богоявленская, А. Маслоу та ін.), пояснюють творчу поведінку через мотивацію, цінності, особові риси. До основних рис творчої особи вони відносять когнітивну обдарованість, чутливість до проблем, незалежність в невизначених і складних ситуаціях.

2. Творча здатність (креативність) є самостійним чинником, незалежним від інтелекту. (Дж.Гилфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я.А.Пономарев).

У рамках цього напряму існує “теорія інтелектуального порогу” Э.П.Торренса.

1) Якщо IQ нижче 115 – 120, інтелект і креативність утворюють єдиний чинник.

2) При IQ вище 120 творча здатність стає незалежною величиною, тобто немає креативу з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю.

Припущення Торренса дивне добре відповідає даним Дж. Перкінса, згідно з якими для кожної професії існує нижній допустимий рівень розвитку інтелекту. Люди з IQ нижче певного рівня не можуть опанувати цю професію, але якщо IQ вище за цей рівень, то прямого зв’язку між інтелектом і рівнем досягнень немає. Головну роль у визначенні успішності роботи грають особові цінності і риси вдачі.

3. Високий рівень розвитку інтелекту припускає високий рівень творчих здібностей і навпаки. Творчого процесу як специфічної форми психічної активності немає. (Д. Векслер, Р. Уайсберг, Г. Айзенк, Л. Термен, Р. Стернберг та ін.)

Великий інтерес представляють результати Каліфорнійського лонгитюда, який організував Л. Термен в 1921 році. За даними дослідження, жоден ранній інтелектуал з вибірки Л. Термена не виявив себе як виключно талановитий творець в галузі науки, літератури, мистецтва і так далі. Ніхто з них не вніс істотного вкладу до розвитку світової культури. Практично усі вони добилися високого соціального статусу. Таким чином, ранні інтелектуали надзвичайно успішно адаптувалися в суспільстві. Інтелект не лише не є перешкодою, але служить необхідною умовою досягнення успіху в демократичному суспільстві. Високий (і навіть дуже високий) рівень інтелекту не гарантує творчих досягнень. Можна бути інтелектуалом і не стати творцем.

Воллах і Коган досліджували дітей 11 – 12 років і зробили висновок:

1. Дітям з високим рівнем інтелекту і високою креативністю характерно самовпевненість, адекватність самооцінки, внутрішня свобода, високий самоконтроль, пластичність поведінки, незалежність суджень і дій.

2. Дітям з високим інтелектом і низькою креативністю притаманний страх перед невдачею, прагнення до шкільних успіхів, уникнення ризику, не люблять публічні виступи, скритність.

3. Діти з низьким інтелектом і високою креативністю – це “ізгої” класу, у них захоплення часто поза школою, вони тривожні, неуважні, закомплексовані.

Отже, креативність — це здатність адаптивно реагувати на потребу нових підходів і продуктів. Ця здатність дозволяє також усвідомлювати нове в бутті, хоча сам процес може мати як свідомий, так і несвідомий характер; здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації.

Як розвинути креативність та творче мислення

Коли людина може вирішити проблему якимось нетривіальним способом, проявивши при цьому певну кмітливість, то кажуть, що він креативно мислить. А що таке креативність?

Це певні творчі здібності, які характеризують свого власника як людину, що мислить абсолютно інакше, порівняно з іншими людьми, готового брати і створювати щось принципово нове.

Крім того, креативність – досить важливий фактор, який сприяє успіху в багатьох сферах життя. Психологи стверджують, що це чудове якість дано кожній людині з народження, але у більшості людей по мірі дорослішання і життя в певних рамках воно просто-напросто втрачається. При бажанні його за допомогою певних вправ можна в собі розвинути.

Взагалі розвиток креативності безпосередньо залежить і нерозривно пов’язане з життєвим досвідом, знаннями певного рівня і способом життя безпосередньо самої людини, а також від його міжособистісних взаємин.

Займаючись розширенням власного кругозору, читаючи безліч книг, подорожуючи і спілкуючись з цікавими людьми – ви реально крокує в бік дійсного розвитку креативності власного мислення. У цьому випадку креативне рішення – це і є той несподіваний результат, який з’являється в результаті сплетення різних знань.

Якщо ваш інтелект дуже поверхневий, а запас знань дуже незначний або ж усі ваші знання зосереджені лише в якійсь одній галузі або сфері, то шансів на появу нетривіальних думок і прийняття елегантних креативних рішень, практично немає або вони дуже малі. Тому не соромтеся накопичувати знання і колекціонувати враження та емоції.

По суті своїй креативність не є якоюсь відокремленою одиничної здатністю, вона представляє собою певну сукупність абсолютно певних особистісних якостей та інтелектуальних особливостей. А для того, щоб розвинути креативне мислення потрібно всього лише:

• ні від кого не залежати і вміти стійко протистояти зовнішнім вимогам;
• ставитися до себе як до творчої та різнобічно розвиненої особистості;
• не боятися заперечувати чужі пропозиції;
• проявляти допитливість, бути сприйнятливим і відкритим для всього нового, жити без упереджень;
• бути готовим діяти згідно з принципом «а що буде, якщо?!»;
• довіряти своїй інтуїції, спостережливості й проникливості;
• навчитися поєднувати абсолютно несумісне;
• бути легким на підйом, фонтанувати енергією;
• вміти переконувати інших людей;
• навчитися правильно і своєчасно доносити свої думки та ідеї;
• бути грайливим в потрібний момент і володіти почуттям гумору.

Як можна розвинути креативність?

Для цього існують певні методики і вправи.

А для початку просто спілкуйтеся з незвичайними та цікавими людьми, які за допомогою своєї креативності вже домоглися певного успіху, намагайтеся проводити з ними якомога більше часу, а якщо вдасться, то обов’язково спостерігайте за їх роботою. Шукайте креативних людей не тільки в області творчості і мистецтва, але і в інших професіях.

Ніколи не бійтеся експериментів і проводите їх самостійно. Дуже часто суспільство ставить нас в певні, зручні йому, рамки і ми самі погоджуємося з подібними обмеженнями, а в результаті ми часто відкидаємо цікаві ідеї, які насправді могли б внести вагомий внесок в розвиток нашої креативності.

Ми просто боїмося стати об’єктом для іронії і сарказму оточуючих, тому ретельно контролюємо власну поведінку на предмет доцільності, законності та правильності. Не соромтеся експериментувати і нехай для деяких недалеких людей ви здастеся смішним.

Найважливішим моментом, який реально здатний зрушити з мертвої точки зміна і розвиток креативності власного мислення, є елементарний заклик до дії. Не чекайте сприятливого моменту, щоб взятися за створення чого-небудь незвичайного, оригінального і дивного, не переконуйте себе, що ви ще не готові. Просто почніть творити і в самому процесі роботи ви раптом несподівано зрозумієте, чого саме вам довгий час так не вистачало.

Якщо ви розвиваєте креативність з метою тренування, то ставте собі завдання, рішення яких для вас не принесе якої-небудь практичної користі.

Як народжуються креативні думки?

Іноді вони приходять абсолютно несподівано і раптово, немов осяяння, але найчастіше вони з’являються методом цілеспрямованої орієнтування власної свідомості на пошук потрібних ідей. Тобто спочатку нам потрібно визначити, ідеї з якої області застосування нам потрібні, потім ретельно фокусуємо на них своє мислення і влаштовуємо власний мозковий штурм, потім як тільки в голову приходить хоча б одна або навіть декілька потрібних нам ідей, їх слід зафіксувати і опрацювати з різних точок зору.

Вам здається, що в даній методиці немає раціонального ради по безпосередньому розвитку креативного мислення? Абсолютно марно. Такий серйозний приріст креативності і допомагає відпрацювати навик розробляти, відбирати, вловлювати і опрацьовувати раптом з’явилися у вашій голові ідеї і думки.

А щоб процес розвитку креативності був більш легким, зрозумілим, а потім вже навіть звичним, не можна нехтувати наступними правилами:

1. Коли ви приступаєте безпосередньо до самої розробці необхідної вам ідеї, то потрібно максимально зосередитися і не відволікатися на щось стороннє, повністю сконцентруйтеся на якомусь одному предметі або ідеї.

2. Якщо ваше завдання – створити якийсь новий дійсно оригінальний продукт або для поставленої задачі потрібен незвичайний творчий підхід, то ваше мислення має бути надзвичайно гнучким і пластичним. Для цього потрібно навчитися мислити нестандартно, періодично змінюючи напрямок ходу власних думок.

Виробіть в собі вміння будувати найнесподіваніші варіанти і комбінації, микшируйте ідеї, дивіться на ситуацію з різних ракурсів і під різними кутами зору. Не бійтеся досліджувати нові, абсолютно несподівані можливості, робіть самі незвичайні припущення.

Генеруйте нетривіальні думки, адже чим частіше ви будете навантажувати тренуваннями власний мозок, розвивати і збуджувати фантазію з точки зору креативної складової, тим більше дотепних рішень, немислимих ідей і креативних думок буде з’являтися у вашій чудовій голові.

Креативність: у чому її цінність для сучасних дітей

Нагадаємо, що підтримати розвиток креативності у випускників інтернатів, допомогти їм підготуватися до реального, успішного життя, ви можете купивши футболки Adventure Time. Детальніше про проект читайте у статті #ЧасПригод

А поки читаємо текст Артема Шевченко – він займається у театральній студії, вчить програмування, любить проектну діяльність, а нещодавно він і його команда представляли Україну на ЄвроФесті креативу Odyssey of the Mind.

Так що для нього креатив?

Артем Шевченко – підліток, любитель кішок і автор статей.

Що таке креативність?

Для мене креативність означає майбутнє. Ні, справді, це дійсно так. Зараз саме креативність дозволяє завойовувати серця людей та підкоряти космос. Саме креативність дає змону спрощувати те, що, здавалося, неможливо спростити.

Відкиньте думки, що креативність – лише дитячі забавки з яскравими кольорами, що це лишень тільки ігри, де головне – розвага.  Це реально та здібність, без якої не просунути свою ідею, не продати товар, не бути щасливим…

Креативність – це рішення проблем нестандартним способом.

Вона дозволяє подивитись на проблему з іншого боку, дозволяє бачити навколишній світ яскравіше. У дитини з креативністю ніяких проблем немає, а от дорослі, протягом життя мимоволі набираються штампів, заковують себе стандарти…

Якщо пояснити на пальцях, то згадайте фільм, який був зроблений на сюжеті книги. Коли ви після його перегляду хочете пізнати глибини оригіналу, як ви уявляєте персонажа книги? Ви уявляєте його так, як виглядав він у фільмі. Задихатися цього штампу, кимось втіленого образу, ой як не просто (по собі знаю, дивилися Шерлока?).

Або коли ви йдете на роботу одним й тим самим маршрутом протягом довгих років чи місяців, навіть і не замислюючись про те, як і що ви проходите. І може, вже існує  зручніший шлях, а ви йдете і йдете. Цеж величезне самообмеження!

На Еврофесті у Берліні

Геть стандарти з творчості!

Давайте, чисто для прикладу, візьмемо два рекламні ролики:

1. Стандартний сюжет, який зустрічається у 90% реклами:

Людина сумна, все погано, приходить інша людина, тримає продукт в руці і з усмішкою розповідає про його «ЧАРІВНІ ЗДІБНОСТІ», людина стає веселою, дякує продукту, заставка з продуктом. Все!

1. Креативний сюжет. Він рідко зустрічається на ТВ, частіше це стенди. Я б задля тренування креативного бачення рекомендував би просто придумувати свій сюжет, тримаючи в голові основні задачі рекламних роликів: щоб запамятали, щоб вразились, щоб купили (або полюбили бренд).

Що може бути опорною точкою тут? Жарти чи брутальний екшн, з вибухами чи мирним чаюванням з коровою. Де люди кланяються пилососам, аби ті їх не засмоктали. А може то буде місто суперменів, де героєм став веломайстер. Але варто пам’ятати, що це не короткометражний фільм, а все ж – реклама. Придумайте класну кінцівку, де замість звичайного стенду з продуктом, цей самий продукт кидають і  під ефект слоумо пролітає через фокус камери.

Яка, на вашу думку реклама, буде успішніша?

Я впевнений, що 2-га, бо туди ви вклали частинку себе, показали щось, що виходить за рамки стандарту, щось, що змусить засміятися чи просто сказати «Вау!». Саме така реклама буде працювати на всі 100, саме така реклама буде успішною, бо її запам’ятають, на відміну від штампу, який існує понад 10 років.

Стандарти перестають бути ефективними, все, стає динамічним. Кожна реклама, кожен проект буде мати свою родзинку, постійно змінювати ідеї і руйнувати штампи. Ніколи не можна стояти на місці, бо колись навіть  найкреативніші ідеї для  реклами можуть стати стандартом без динаміки.

Креативність – не недосяжна здібність.

ЇЇ можна розвивати: почніть ходити на роботу іншою дорогою, ходіть вдома на одній нозі, відпросіть дитину з останнього уроку і сходіть з ним в парк чи кіно (це виглядає дуже «неправильно», але ж це хіба погано?) Вигадайте собі незвичні завдання і виконуйте їх протягом дня. Так ви покращуєте світ, а головне, ви покращуєте себе. За креативністю майбутнє, саме в ній успішність.

А ще я вважаю, успішність наша залежить і від того, чи вміємо ми бути командую і чи здатні допомагати один одному. Тому я з радістю  візьму от таку футболку.

Частина коштів піде на розвиток креативу (і не тільки) дітей з інтернату. І це круто. Тим більше, що принт тут смішний  – досить креативний.

Нагадуємо, що 4mama.ua і БФ Єдина пропонують брати участь у благодійному проекті: # Часпригод із AdventureTime.

Від кожної купленої вами футболки AdventureTime ми перераховуємо 30 грн. у БФ. Гроші підуть на проекти, спрямовані на розвиток дітей з інтернатів та підготовку їх до реального життя.

Купуйте футболки – робіть фото – розповідайте друзям про таку можливість у соцмережах… Ставте теги # часдлякреативу # часпригод #AdventureTimeCreative і будемо змінювати світ разом.

Фото: автор, організатори

Читайте також

Навичка XXI століття. Як розвинути креативне мислення

Для того, щоб в учнів формувалось креативне мислення, необхідна індивідуальна проектна діяльність

Креативне мислення — цей термін на слуху поруч із критичним мисленням та емоційним інтелектом. На відміну від останніх, про креативне мислення ніби все ясно. Якщо ти можеш щось придумати нове, ти — креативний. Але зворотній бік медалі популярності того чи іншого поняття, це безліч теорій, які іноді ще й суперечать одна одній, щодо виникнення, розвитку та особливостей цього поняття.

З найпопулярніших протиріч, які я особисто зустрічала, таке. Є твердження, що діти від природи креативні і якщо їм не заважати, вони виростуть креативними. На противагу існують теорії, згідно яких креативність прицільно формується і відповідно може тренуватись і зростати протягом всього життя.

Якби там не було в дійсності, більш важливо знати, що на здатність креативно мислити впливає рівень інтелекту, а також кількість знань та життєвий досвід.

Людство вижило завдяки креативному мисленню

А ще креативне мислення — це не тільки про мислення. Це про комунікацію, яку ми покращуємо, змінюємо чи вибудовуємо саме за допомогою креативного мислення.

Креативність вносять в топ-навичок для майбутнього, тренінги та книжки пропонують безліч способів її зміцнити, від дітей очікують креативність ще до того, як вони навчились відтворювати знання.

Креативне мислення в роботі

Чому ж розвинуте креативне мислення прописується у вимогах до вакантних місць і згадується в резюме кандидатів на посади?

Думаю, це є прямою вимого часу — часу, коли запитань є більше, ніж готових рішень; часу, коли досвід п’ятирічної давності не зацікавлює, бо втратив актуальність; часу, коли в повітрі запах змін, і їх очікують від кожного на своєму місці.

«Не знаєш, як вирішується це питання? Ніколи не зустрічався з таким? А креативність тобі нащо?» «Більше ніхто не хоче збиратись, щоб слухати розпорядження? Правильно. Усі прагнуть напрацьовувати ідеї, і обов’язково нові, і обов’язково нестандартні».

Креативність додає цінності працівникові. А можливість креативити на роботі додає цінності робочому місцю.

Студенти, аспіранти та імениті науковці досліджують зв’язок креативності та успішності лікарів, спортсменів, педагогів тощо, і знаходять його. Сумнівів немає – людство вижило завдяки креативному мисленню, і його актуальність хіба тільки збільшується.

Креативне мислення у школі

Тому логічним є створення умов для розвитку креативного мислення в дітей, а саме наповнення шкільного життя можливостями для його використання.

На сьогодні це не є простим завданням. Адже сама шкільна система спрямована на розвиток слідування правилам використання знань, предметів, дотримання чітких схем і відтворення інформації максимально близько до оригіналу. Навіть кінцевий результат усього шкільного навчання оцінюється балами за складання тестів…

Але прогресивні педагоги чи то школи розуміють, в якій площині виклики майбутнього. Тому навчаються самі та навчають інших педагогів креативити, зосереджують свою увагу на творчості дітей, старанно не впливають на неї, розуміючи цінність саме вільного творення.

Звісно, для того, щоб в учнів формувалось саме креативне мислення, недостатньо тільки створити умови для творчості. Необхідна індивідуальна проектна діяльність — час, коли дитина займається розвитком теми, яка її цікавить, продумує і готує презентацію цієї теми, тренується презентувати і безпосередньо презентує. І немає значення, чи це буде виставка її робіт, чи виконання музичного твору, чи наукове дослідження. Значення має її волевиявлення щодо теми, самостійна організація проектної діяльності та її наполегливість в досягненні результату.

А ще її досвід невдач, які сприймаються як обов’язковий етап будь-якої змістовної діяльності. І от саме такий багаж навичок і досвіду на виході зі школи дозволить юнакові вільно і наполегливо водночас працювати над всіма задачами, які траплятимуться в його житті. Хіба не достатня причина, щоб розвивати креативне мислення як навичку в школі?

Для роботи, для розвитку… А мені особисто креативне мислення потрібне? Мені, щоб жити і насолоджуватись життям? Довго не думаю. Раптом згадується, скільки разів за вечір я шукаю спосіб пояснити дитині сенс своїх прохань чи вимог суспільства до дітей в цілому. А моє геніальне рішення, як розмістити на двох квадратних метрах пів- іграшкового супермаркету? А планування вільного часу з врахуванням власних потреб і очікувань найдорожчих? І це точно не аналіз і формування висновків. Я не думаю, я вигадую. І однозначно моє креативне мислення рятує мене, надихає і дає надію. Дає надію, що все можна вирішити, якщо мислити креативно — за межами стереотипів, звичних дій, свого досвіду…

Звідки ж взяти креативне мислення, якщо відчуваєш його нестачу чи прагнеш розвиватись?

Декілька порад для щоденної практики, на які мене надихнули найпопулярніші видання на тему розвитку креативного мислення:

1. Щодня присвячуйте час розгляданню якогось предмету чи малюнку. Розглядання має бути вільним від асоціацій. І в цьому якраз складність. Від вас уважність до деталей і запам’ятовування усіх дрібниць з відтворенням в думках або на папері за деякий час. Наприклад, намалюйте усі подряпинки, які ви запам’ятали, розглядаючи стільницю.

2. Дійте незвичним для себе чином — вносьте зміни у рутинні дії. Наприклад, складіть посуд у інше місце. Або лівою рукою (правою — для шульги) витягніть необхідний одяг з шафи.

3. Оберіть будь-який предмет, випишіть усі складові цього предмету. Напишіть, чому кожна складова зроблена саме так. Спитайте себе: чи може вона бути зроблена іншим чином? Як саме? Що це змінить? Наприклад, чи можуть полиці в шафі бути резиновими? Що це змінить?

4. Виривайте сторінки з журналів і складайте свій колаж в блокноті. Нехай ця творча робота триває не один тиждень.

5. Шукайте щось, що нікого не дивує, і дивуйтесь. Наприклад, здивуйтесь шнурівці кросівка. Розгляньте її ближче, поміркуйте про її місію. Хіба не дивина?

6. Замальовуйте плани на день або робочі завдання. Не використовуйте слова для записів, виключно — символи і малюнки. Кружечки будуть відповідати за завершену справу чи вільний від клієнтів час?

7. Записуйте вирази з двох понять, які неможливо поєднати. На перший погляд. Знаходьте той інший погляд, де об’єднання понять має пояснення. Наприклад, волохата терка. Уявили? А тепер поміркуйте, для чого вона створена.

Книги, які допоможуть більше заглибитися в тему

Для роботи з власними ідеями, для розвитку креативного мислення добре попрацювати з книгами Майкла Микалко Ігри для розуму, Рисовий штурм.

Для глибшого розуміння природи креативності можна скористатись книгами Джона Лерер Уяви. Як працює креативність, Тодд Любарт Психологія креативності.

А мені прийшов час подумати, що зміниться, якщо колобка спекти як виріб з глини. Три версії розвитку подій, як мінімум.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Розвиток креативних здібностей – Сайт psihol!

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДИТИНИ

   На формування особистості дитини впливає багато чинників, серед яких чільне місце посідає культура й мистецтво. Поступово знайомлячись з культурною спадщиною людства, дитина прилучається до її цінностей, збагачує власний життєвий досвід, має можливість творчо застосовувати набуті знання у притаманних їй видах діяльності. Відповідно, розвивається уява, мислення, комунікативні навички, вміння розуміти іншого тощо.

Музика, художнє слово, зображувальне мистецтво, театр стають для дитини джерелом переживання радощів, відкривають дитині мистецтво, забезпечують багатство вражень. В. Сухомлинський зазначав: «Кожна дитина не тільки сприймає, але й малює, творить, створює. Те, як дитина бачить світ, – є своєрідною художньою творчістю. Образ, шо срийняла й одночасно створила дитина, несе в собі яскраве емоційне забарвлення. Діти переживають бурхливу радість, сприймаючи образи навколишнього світу і додаючи до них що-небудь з фантазії. Емоційна насиченість сприйняття – це духовний заряд духовної творчості.»

   Поняття «творчість» широко використовується у повсякденному житті та науковій літературі. Проте існують труднощі щодо його значення. До основних понять «творчості» належать такі:

   Творчість – це діяльність людини, в якій вона створює нові об’єкти та якості, схеми поведінки й спілкування, нові образи та знання;

   Творчість є вищою формою активності та самодіяльності людини;

   Творчість – це суто людська діяльність; це не лише створення суспільно значущого продукту, творчістю можна назвати всі ті «відкриття», які людина робить особисто для себе; творчими є майже всі психічні процеси, за винятком, може, автоматизованих дій;

   Творчість – це потреба в самоактуалізації, повній і вільній реалізації своїх здібностей та життєвих можливостей.

Аналізуючи наведені визначення, робимо висновок, що творчість – це людська діяльність, у процесі якої особистість, задовольняючи потреби в реалізації своїх здібностей, створює нові знання, обєкти, схеми поведінки, робить власні «відкриття».

   Поряд із поняттям «творчість» вживається й «креативність». Креативність розглядається вченими як характеристика творчого потенціалу особистості. За словником термінів «Дошкільна освіта», «креативність – це рівень творчої обдарованості, здатності до творчості, що складає досить стійку характеристику особистості». Отже, поняття «творчість» та «креативність» характеризують особистість.

Як вказує Л. Паламарчук, творчість є напруженою роботою, якій передує тривалий період накопичення вражень про наволишній світ, сприйняття, аналізу явищ, подій, усвідомлення власного ставлення до них. Але це більше стосується дорослих. Для дитини-дошкільника пізнання навколишнього світу складає сенс її життя, творчість є ніби продуктом цього пізнання. Зважаючи на психологію особистості дитини-дошкільника, не можемо не зупинитися на особливостях дитячої творчості. Аналіз праць науковців дозволяє стерджувати що:

· Творчі прояви у дитини спостерігаються досить рано. Але, на жаль, наука не має достатньо повної характеристики творчих проявів дитини раннього віку. Зумовлене це насамперед тим, що кожна дитина індивідуальна, отже, творчі прояви в кожної окремої дитини будуть притаманні тільки цій дитині, хоча, безумовно, є й типові творчі прояви, характерні для дітей-дошкільників;

· Для дитячої творчості характерним є непередбачуваність, спонтанність. Творчі процеси найчастіше протікають на несвідому рінві, а свідомість фіксує лише їхній кінцевий результат. Причому не все, що дивує дитину, буде дивувати дорослого, оскільки світ дитини – своєрідний, непізнанний, індивідуальний – є таким, що не завжди піддається дорослому поясненню;

· І у творчій, і в будь-якій іншій діяльності дитині властиві всеохоплююча допитливість, дослідженя світу: від «Що це таке?» до «Хочу знати все!». Пізнавальна активність дитини спрямована не тільки на пізнання окремого предмета чи явища, а й на розпізнання його устрою, причини, мети, призначення, способу використання й таке інше. Пізнавальний інтерес є важливою складовою пізнавальної активності. Він зростає в процесі накопичення дитиною досвіду пізнавальної діяльності, що також виявляється у дитячій вторчості;

· Дитині властивий потяг до казок, віршів, музики, картин, загалом – до мистецтва. Однією з характерних рис дитини раннього та дошкільного віку є відчуття прекрасного, прагнення до красивого. З народження дитину приваблюють ритмічні рухи, музичні звуки, яскраві кольори, виразана міміка, голоси дорослих та дітей. Поступово у неї формується естетичне сприйняття, яке стає основою, «матеріалом» для творчої діяльності;

· Формування творчих здібностей у дітей, як правило повязана з грою. Адже давно відомо, що гра є провідною діяльністю дитини дошкільного віку, а отже – й «веде» за собою розвиток дитини. Дошкільнята малюють і – грають, танцюють і – грають, конструюють і – грають, називають слова, вигадують казки й постійно грають. Грають навіть тоді, коли займають серйозною справою. Через гру, експерементування, творчість іде пізнання дитини навколишнього світу. У грі дитина робить спроби знайти своє місце у житті;

· Розвиток цих здібностей вимагає створення певних умов, за яких дитина почуватиметься вільною від впливу дрослого. Коли діти захоплені, вільні, безтурботні, творче рішення приходить ніби саме собою. Дитина дивується, радіє результатові. Творчі прояви наявні там, де вістутні заборона, стримування, певні знання, моральні принципи тощо. Л. Виготський вказував, що у дитячій творчості велику роль відігрє комбінування цілого та частин, реального та вигаданого. Отже, в самостійній діяльності або під час спільних з дорослим ігор дитині слід ненав’язливо розкривати прийоми творчого мислення, вчити її помічати незвичне;

· Креативність є однією з базових характеристик дитини дошкільного віку, що характеризує активну позицію особостості, готовність ухвалювати миттєві решення, допитливість, здатність коментувати процес та результати діяльності, стійку мотивацію досягнень, розвинену уяву, а також здатність до створення творчого образу, який харатеризується оригінальністю, варіативністю, гнучкічтю та рухливістю.

   Отже, дитяча творчість – своєрідна сфера дитячого життя. Займаючись нею, дитина діє, спілкується з дорослими та однолітками.

   Якщо спостерігати за дітьми та проаналізувати їхню діяльність, можно помітити, що все, чим вони займаються, є своєрідною творчістю: дитина пізнає властивості оточуючих предметів; «грає» зі словами, промовляючи низку звуків рідної мови, й створює незвичні слова; експерементує з різними матеріалами; просто грає. У грі малюк має змогу поексперементувати, багаторазово виконати будь-яку дію, від якої він отримує задоволення і, можливо, різні результати. Якщо будь-яку справу малюка розглядати як своєрідну гру – творчість, то у ній будуть розвиватися такі важливі характеристики, як:

· Швидкість думки – здатність до генерування якнайбільшого числа ідей. Фактично – кількість ідей, що виникають за одиницю часу.

· Гнучкість мислення – здібність легко переходити від полярних за змістом явищ одного класу до іншого. У процесі творчості необхідно вміти гнучко змінювати стратегію й тактику творчого пошуку, переключатися з одніє ідеї на іншу, вміти переносити ідеї з одного об’єкта на інший і бути говим до отримання парадоксального рішення;

· Оригінальність – здатність формувати нові, неочікувані ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих;

· Сміливість – здатність сприймати рішення в ситуаціях невизначеності;

· Допитливість – відкритість та інтерес до більш глибокого вивчення окремих видів дитячої діяльності: образотворчої, музичної, театральної, літературної тощо.

У методичій літературі згадується ще одне поняття, пов’язане з творчістю, – творчі здібності. Як визначив Е. Фромм – це «…здатність дивуватися, пізнавати, вміння знаходити вихід із нестандартних ситуацій; це спрямованість на відкриття нового й здатність глибокого усвідомлення».

Як показують наукові дослідження й досвід педагогів-практиків, творчі здібності виявляються з п’ятого року життя, але це зовсім не означає, що до цього моменту їх не слід розвивати. Навпаки, чим раніше дитину навчать спостерігати, пояснювати незвичайне, дивуватися оточуючим явищам, предметам, експерементувати тим ґрунтовніше підготують її до прояву власне творчих здібностей. Творчість багато в чому визначється вмінням по-різному висловлювати свої почуття та уявлення про наволишній світ. Для цього слід навчити дитину бачити предмет з різних боків, уміти, враховути різні ознаки предмета, створювати образ. Необхідно, щоб дитина не тільки вільно фантазувала, а й спрямовувала свою фантазію, творчі здібності на вирішення різноманітних завдань.

   Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно накопичити якнайбільше вражень про наволишній світ під час виконання різних видів діяльності. Пізніше дитина зацікавиться процесом творчості спочатку в тому виді діяльності, який їй сподобається найбільше, а потім – в усіх притаманних дошкільникам видах діяльності (гра, малювання, констроювання, гра на шумових та музичних інструментах, співи й танці, театралізована діяльність, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів чи казок, праця, ліплення, аплікація, ігри з геометричними фігурами або графічними символами, експерементування тощо). Сформувавши в дитини інтерес до будь-якого (або декількох) видів діяльності, вам вдається захопити вихованця процесом творчості.

1. Іноді діти не можуть самі визначити, що їм дійсно подобається. Щоб визначити це, спостерігайте за дитиною, коли вона діє самостійно, та спобуйте дати відповіді на запитання: «Чим зайнята дитина?», «Чи проявляє вона самостійність у доборі матеріалів для діяльності?», «Чи вміє запросити до дільності товаришів?», «Як домовляється про її хід?», «Чи проявляє дитина наполегливість у досягненні поставленої мети?», «Чи отримує дитина задоволення від самого процесу діяльності?», «Чи наявні в обраній дитиною діяльності продукти творчості?», «Чи радіє їм дитинна?», «Чи дивують вони малюка?».

2. Для розвитку творчості необхідно створити відповідні умови, що впливають на позитивний стан та спричинять прояву у дошкільників розумової активності, витримки, саморегуляції. Насамперед це стосується належного психологічного оточення. Також слід пам’ятати про наявність необхідних для творчої діяльності матеріалів. Вони завжди мають бути доступними для дитини. При цьому не важливо, яким чином дитина буде їх використовуватиме (за власним призначенням чи якось інакше). Головним є факт дії, власне експерементування, пізнання властивостей, способів дії з тим чи іншим предметом або матеріалом.

3. За В. Сухомлинським: «Дітям не треба багато говорити, не слід багато їм розповідати, слово – не цяцька, а словесне перенасичення – одне з найшкідливіших перенасичень. Дитині треба не тільки слухати слово вихователя, але й мовчати; в цю мить вона думає, осмислює почуте та побачене». Обережно, лагідно, ненав’язливо підтимуйте прагнення дитини до творчості. Співчувайте невдачам малюка, підтримуйте творчі пошуки дитини, ставтеся до процесу із симпатією та теплотою. У жодному разі не давайте негативної оцінки дитячій творчості. Будьте терплячі до «дивних» ідей дитини.

4. Відповідайте на численні запитання дитячі запитання. Підтримуйте бажання дитини пізнавати навколишній світ, особливо заохочуйте цікаві та глибокі запитання дітей. Час від часу залишайте дитину на самоті. Надмірне опікування може заважати дитячій творчості, а навязування допомоги може сприйматися як порушення меж особистої свободи. У пізнанні навколишнього світу навчіть дитину дослухатися власної інтуїції. Разом із «Як ти вважаєш?» і «Що ти думаєш з цього приводу?» – частіше цікавтеся «Що ти відчуваєш?».

5. Навчіть дитину поважати іншу точку зору, пояснивши, що таке ставлення є необхідною умовою для того, щоб оточуючі поважали думки дитини. Уважно стежте за власним висловлюванням, не критикуйте інших, особливо – в присутності дитини. Позитвні відгуки створюють у дитини почуття захищеності. Навчіть дитину керувати негативними емоціями й непіддаватися поганому настроєві. Вчіть її помічати добре й красиве у житті. Відкрито висловлюйте власні почуття дитині. Діти, які переконані у любові та повазі батьків, швидше розвиваються. Не бійтеся проявляти власну індивідуальність, не приховуйте власні творчі прояви. Головне, щоб ваша творчість була доброю, приносила радість та задоволення іншим. Станьте взірцем неординарної творчості особистості для своїх дітей.

6. За В. Біанкі, збережіть у своїй душі дитину: безпосердність, доброзичливість, чистоту думок, мрію, довірливість, казку, захопленння від вікриття світу, доброту. Коли дитина опановує основи творчої дільності, пропонуйте їй разом з іншимми й творчі завдання.

Серед шляхів розвитку пізнавальної активності, самостійності, творчості, самореалізації дітей у багатьох дослідженнях учених підкреслюється необхідність використання у роботі з дошкільниками різноманітних завдань-навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, трудових, нестандартних, творчих. При цьому слід зазначити,що в існуючих роботах нажаль, мало приділяється уваги розробці творчих завдань з урахуванням індивідуальнимх проявів дітей дошкільного віку.

Творчі завдання передбачають розуміння дитиною проблеми, яка викликає теоретичні чи практичні утруднення, і для її розв’язання необхідно знайти спосіб дії.

У психолого-педагогічній літературі можна зустріти різноманітну кількість класифікацій творчих завдань, але, як і у випадку з визначенням сутності терміна «творчі завдання», ще й досі немає єдиної загальноприйнятої системи. Розглянемо окремі з них.

   У завдання першого класу вході попереднього аналізу з допомогою відомих засобів творче завдання перетворюється на нетворче, їх вирішення настає в результаті й на основі повного та адекватного розуміння вихідних умов задачі.Отримані таким чином рішення та знання долучаються до логіки вже наявної системи;

   У завдання другого класу повне та адекватне розуміння задачі настає в результаті й на основі вже отриманого інтуїтивного рішення.Отримані в результаті рішення знання не долучаються до логіки вже наявної системи, а потребують її перегляду, перетворення.

Креативность в ценообразовании: руководство по получению прибыли за пределами оплачиваемого часа

Блэр Эннс, автор Манифеста «Победа без подачи» , выпустил новое название – Pricing Creativity . Блер был счастлив, что я поделился отрывком.

 


 Базовый 
 15 долларов США  в месяц  
 Доступ ко всем темам 
 Регулярные обновления темы 
 Поддержка по электронной почте / телефону 
 Используйте свой собственный домен 
  Выбрать  



 Премиум 
 99 долларов США  в месяц  
 Доступ ко всем темам 
 Регулярные обновления темы 
 Поддержка по электронной почте / телефону 
 Используйте свой собственный домен 
 Попробуйте месяц! 
  Выбрать  



 Плюс 
 29 долларов США  в месяц  
 Доступ ко всем темам 
 Регулярные обновления темы 
 Поддержка по электронной почте / телефону 
 Используйте свой собственный домен 
  Выбрать